Децентралізація влади як запорука ефективного розвитку регіонального економічного співробітництва

У статті розглянуто вплив децентралізації влади на рівень ефективності регіонального економічного співробітництва. Метою статті є дослідження механізмів децентралізації влади, що наразі застосовуються в Україні та визначення наслідків, які відбудуться в процесах регіонального економічного співробітництва. В умовах нестабільності державне регулювання відіграє значну роль в функціонуванні економічної системи країни. Наразі державне регулювання регіонального економічного співробітництва здійснюється хаотично, доказом чого є наведений в статті приклад Чернігівської області. Спроби раціоналізації інструментів децентралізації влади, окремі аспекти яких ґрунтовно проаналізовано в статті, не є досить успішними. Основним недоліком регулювання регіонального економічного співробітництва визначено дублювання функцій відповідних органів влади та наявність сфер регіонального економічного співробітництва, регулювання яких не передбачено функціями цих органів. Автором запропоновано альтернативні методи, що можуть підвищити ефективність регіонального економічного співробітництва.

Постановка проблеми. Регіональне економічне співробітництво є однією з найактуальніших та найперспективніших форм забезпечення розвитку територій шляхом спільного подолання наявних проблем та синергетичного використання існуючих ресурсів. Таке співробітництво передбачає ряд форм та видів взаємозв’язку між його суб’єктами: торгівлю товарами та послугами, міграцію робочої сили, капіталу, валютно-фінансові, кредитні, науково-технічні відносини, інтеграційні процеси тощо. Задля оптимального здійснення перерахованих форм співробітництва важливою є наявність широких повноважень «на місцях», що і є метою децентралізації влади. Наразі процес децентралізації влади в Україні є основним з пріоритетних в діяльності органів державної влади. Для його результативного впровадження необхідно розробити цілих арсенал інструментів та методів, за допомогою яких децентралізація влади стане передумовою для досягнення позитивних результатів на практиці. Проте наразі такі інструменти та методи є малообґрунтованими та недосконалими.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями децентралізації влади займаються вітчизняні науковці: Ю. Ганущак, Х. Зеленюк, О. Скрипнюк, в свою чергу низка науковців присвячують свої роботи питанням регіонального економічного співробітництва, серед яких: І. Бабець, М. Долішній, Є. Кіш, Н. Мікула, О. Урбан. Проте недослідженою залишається сфера впливу процесу децентралізації влади на механізм здійснення регіонального економічного співробітництва.Формулювання цілей статті. Дана стаття передбачає декілька цілей: ґрунтовний аналіз понять «децентралізація влади» та «регіональне економічне співробітництво»; дослідження впливу рівня децентралізації влади на ефективність регіонального економічного співробітництва; окреслення основних заходів в ході децентралізації, що призведуть до вдосконалення процесу регіонального економічного співробітництва.Виклад основного матеріалу. Згідно із загальним визначенням, децентралізація – це процес розширення і зміцнення прав та повноважень адміністративно-територіальних одиниць або нижчих органів та організацій при одночасному звуженні прав і повноважень відповідного центру з метою оптимізації та підвищення ефективності управління суспільно важливими справами, найповнішої реалізації регіональних і місцевих інтересів.Майже ні в кого не викликає сумнівів те, що децентралізація є досить перспективною ідеєю, реалізація якої може піти на благо держави. Необхідність децентралізації влади в Україні обговорюється вже дуже давно – ще в Конституції Української Народної Республіки 1918 р. зазначається, що «не порушуючи єдиної своєї влади, УНР надає своїм землям, волостям і громадам права широкого самоврядування, дотримуючись принципу децентралізації».Наразі питання децентралізації влади в Україні є як ніколи актуальним і є визначеним в рамках Концепції реформування самоврядування та територіальної організації влади в Україні та Проекту змін до Конституції України щодо децентралізації влади.Децентралізація виступає однією з форм розвитку демократії, що дозволяє при збереженні держави та її інститутів, розширити місцеве самоврядування, активізувати населення на вирішення власних проблем та відстоювання власних інтересів і потреб, звузити сферу впливу держави на суспільство, замінюючи цей вплив механізмами саморегуляції, виробленими самим суспільством.Децентралізація є одним із фундаментальних принципів системи державного управління розвинених країн. Біля її витоків лежить гіпотеза теорії менеджменту про те, що звуження кола завдань призводить до підвищення якості їх виконання та покращення результатів роботи.Наразі світове господарство характеризується прискоренням та поглибленням процесу глобалізації. Американський вчений, соціолог, футуролог Джон Нейсбіт ще у 80-х роках ХХ століття зазначав, що «чим вищий є рівень глобалізації, тим потужнішими стають її найдрібніші учасники» [4, с. 34]. Даний парадокс можна пояснити тим, що в процесі укріплення та диверсифікації внутрішніх зв’язків суспільства зростає рівень його економічної та соціальної консолідації, а в процесі ефективнішого використання внутрішніх ресурсів суспільство краще пристосовується до умов глобального ринку.Президент Асамблеї європейських регіонів Люк Ван ден Бранде у своїй передмові до «Декларації щодо регіоналізму в Європі» зазначив, що «регіони – головні підвалини демократії; вони є опорою культурного різноманіття в Європі, основними партнерами в соціально-культурному розвитку. Ось чому саме вони мають взяти на себе відповідальність в тих галузях, де в них є перевага серед інших: в економіці, в культурі, у захисті навколишнього середовища, в регіональному та загальнодержавному плануванні, в наукових дослідженнях тощо» [1].На сучасному етапі розвитку національної економіки неможливо досягти позитивних результатів без активного впливу держави на економічні процеси.Державне регулювання економіки – сфера діяльності органів державної влади щодо цілеспрямованого впливу на поведінку суб’єктів господарювання шляхом застосування різноманітних методів і засобів. Державне регулювання регіонального економічного співробітництва полягає у цілеспрямованій діяльності держави, її центральних та територіальних органів влади, об’єктом якої є регіон та регіональне співробітництво.Для забезпечення державного регулювання регіонального економічного співробітництва використовується цілий арсенал методів.Методи державного регулювання економіки – це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення умов їх ефективного функціонування відповідно до напрямів державної економічної політики [2, с. 21]. Кожний метод ґрунтується на використанні сукупності інструментів (регуляторів, важелів тощо).Методи державного регулювання економіки в залежності від характерних ознак підпадають під відповідну класифікацію за формами впливу та за засобами впливу. Так за формами впливу виділяють прямі та непрямі методи державного регулювання, а за засобами впливу – правові, адміністративні, економічні, пропагандистські.Мета державної політики у сфері регіонального економічного співробітництва полягає у створенні сприятливих умов для ефективної й взаємовигідної співпраці суб’єктів та учасників співробітництва, посилення економічного і суспільного прогресу регіонів України, рівня життя їх населення.Регіональний економічний розвиток є складним, багатогранним та багатоаспектним процесом. Механізм поєднання та взаємодії процесів та явищ, що визначають успішність економічного розвитку регіону, є особливим для кожного окремо взятого регіону.Наразі механізм державного регулювання регіонального економічного співробітництва є хаотичним та не відповідає вимогам сучасного світового господарства.Економічне співробітництво – це об’єктивний процес розвитку спільної діяльності та взаємодії між підприємствами, регіонами, країнами, групами країн, міжнародними організаціями.Серед науковців існує багато підходів до визначення поняття «регіональне економічне співробітництво» та до класифікації його рівнів, форм та видів. Проте всі сходяться в тому, що таке співробітництво може здійснюватись як в межах однієї країни, так і охоплюючи територію двох або більше суміжних країн.Економічне співробітництво, що здійснюється в межах однієї країни називають по-різному: внутрішньокраїнове співробітництво, міжрегіональне національне співробітництво, міжтериторіальне співробітництво, міжмуніципальне співробітництво. Проте відсутність єдиного підходу до визначення такого виду економічного співробітництва не зменшує його значення для ефективного розвитку окремих регіонів та країни в цілому. Адже коли декілька суб’єктів об’єднують свої зусилля та ресурси з метою розв’язання спільних проблем у соціально-економічній та інших сферах, вирішення власних наявних соціально-економічних проблем стає більш швидким та ефективним.Міжмуніципальне співробітництво є саме тією складовою, яка за умови належного законодавчого забезпечення дасть можливість не лише розвиватися територіальним громадам, а і сприятиме сталим добросусідським відносинам, заснованим на їх спільних інтересах. Забезпечення належного законодавчого інструментарію у цій сфері має бути не просто доброю волею держави, а її обов’язком перед членами територіальних громад та органами місцевого самоврядування. На виконання такого обов’язку та в рамках законодавчого забезпечення децентралізації влади в Україні 17 червня 2014 р. Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про співробітництво територіальних громад». Цей закон має дати реальний спеціальний механізм співробітництва територіальних громад. Проте, на жаль, закон не наповнений самостійним юридичним змістом. Він є «сирим» і декларативним. Закон не дає чітких та реальних механізмів співпраці територіальних громад. Підтверджує це і висновок Центру експертизи реформ місцевого самоврядування Ради Європи по проекту Закону України «Про співробітництво територіальних громад». Цитую: «Законопроект загалом можна вважати певним кроком для започаткування системного співробітництва між територіальними громадами, проте недостатнім для того, аби через механізм такого співробітництва вирішити проблему подолання фрагментарності адміністративно-територіального устрою та посилення спроможності усіх територіальних громад. Структура та філософія законопроекту в цілому відповідає європейській практиці, але стосується практично лише таких форм співробітництва, що  передбачають найменшу інтеграцію між територіальними громадами».Якщо зупинятись на конкретних аспектах, які мають бути детально прописані в Законі, проте у чинній редакції Закону відсутні, то слід наголосити на наступному.Відповідно до Закону, ініціаторами міжмуніципального співробітництва можуть виступати виключно сільські, селищні, міські голови та депутати відповідних сільських, селищних та міських рад. Але ж районні, обласні ради, а також їх депутати, які представляють відповідні спільні інтереси територіальних громад, не повинні позбавлятися права ініціювати співробітництво територіальних громад у відповідних регіонах. Саме депутати цих рад володіють необхідним рівнем узагальнення проблем, які можна і потрібно вирішувати через механізми міжмуніципального співробітництва. Більш того, рівень фахової підготовки депутатів районного та обласного рівня часто набагато вищий, чим сільських та селищних депутатів.Ще одним особливим питанням у сьогоднішніх умовах є надання також інвесторам статусу ініціатора міжмуніципального співробітництва. Адже залучення інвестицій з метою розвитку територій є питанням принциповим і важливим. Інвестор не має просити сільського, селищного, міського голову або депутата про ініціювання співробітництва, а повинен сам мати таке право, надане законом.Також слабким місцем у законодавчому регулюванні міжмуніципального співробітництва є те, що у Законі України «Про співробітництво територіальних громад» йде мова про кілька видів співробітництва: співробітництво для здійснення спільних повноважень, визначених договором; співробітництво, спрямоване на реалізацію спільних проектів; спільне фінансування підприємств, установ та організацій комунальної форми власності; утворення спільних комунальних підприємств, установ та організацій, проте для жодної форми співробітництва не визначено детальних процедур чи органів прийняття рішень при здійсненні співробітництва.Тобто головним недоліком даного Закону є недостатність положень про управління співробітництвом територіальних громад.Варто дослідити наявний механізм державного регулювання регіонального економічного співробітництва на прикладі. Для цього пропонуємо Чернігівську область, що має вигідне географічне положення, адже межує не лише з прилеглими областями в межах України, але з Гомельською областю Республіки Білорусь та Брянською областю Російської Федерації.В Чернігівській області державне регулювання регіонального економічного співробітництва здійснюється Департаментом економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівським регіональним комітетом з економічних реформ та Комісією з питань міжрегіонального і транскордонного співробітництва Чернігівської обласної ради.Департамент економічного розвитку є структурним підрозділом Чернігівської обласної державної адміністрації.Основним завданням Департаменту економічного розвитку є забезпечення реалізації на території Чернігівської області: державної політики економічного і соціального розвитку; державної регіональної політики; державної цінової політики; державної промислової політики; державної політики у сфері інвестиційної діяльності та державно-приватного партнерства; державної політики з питань розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, державної політики у сфері надання адміністративних послуг, в тому числі документів дозвільного характеру; державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг; державної політики у сфері управління об’єктами державної власності; єдиної державної зовнішньоекономічної політики та відповідних заходів у сфері зовнішніх зносин [3].Безпосередньо питаннями регіонального економічного співробітництва в структурі Департаменту економічного розвитку займається відділ зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності та міжрегіонального співробітництва, що входить до складу Управління з питань зовнішніх зносин та торгівлі.Вище ми описували методи державного регулювання економіки. У ході реалізації своїх завдань Департамент економічного розвитку здійснює відповідні функції, використовуючи методи державного регулювання економіки в процесі регулювання регіонального економічного співробітництва.Правовими методами регулювання регіонального економічного співробітництва є: розробка проекту регіональної стратегії розвитку; участь у розробленні проектів прогнозів економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий період і загальнодержавних програм економічного, соціального розвитку, інших державних цільових програм; розроблення проектів (програм) транскордонного співробітництва; участь у розробці стратегічних і програмних документів з питань залучення зовнішньої допомоги ЄС відповідно до пріоритетних напрямів економічного і соціального розвитку України; участь у підготовці пропозицій до проектів міжрегіональних угод та відповідних планів (програм) заходів до них, меморандумів, протоколів зустрічей делегацій і робочих груп та комюніке з питань міжнародного співробітництва; внесення в установленому порядку пропозиції з питань удосконалення чинного законодавства України; розробка проектів розпоряджень голови обласної державної адміністрації, а у визначених законом випадках – проектів нормативно-правових актів з питань реалізації галузевих повноважень; участь у погодженні проектів нормативно-правових актів, розроблених іншими органами виконавчої влади.Адміністративними методами регулювання регіонального економічного співробітництва є: участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення порядку регулювання цін в окремих галузях, регулювання (встановлення) цін і тарифів на товари  і послуги в межах наданих обласній державній адміністрації повноважень; участь у підготовці пропозицій щодо формування переліку товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню.Економічними методами регулювання регіонального економічного співробітництва є: розробка та організація реалізації заходів, спрямованих на нарощування інвестиційних ресурсів, створення сприятливого інвестиційного клімату; сприяння формуванню інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва; участь у розробленні пропозицій щодо забезпечення сприятливих умов діяльності підприємств торгівлі, ресторанного господарства та побутового обслуговування; сприяння розвитку міжрегіонального співробітництва суб’єктів малого і середнього підприємництва; сприяння впровадженню інноваційних технологій, підвищенню конкурентоспроможності виробництва і якості продукції, створенню центрів, технопарків, тощо.Пропагандистськими методами державного регулювання регіонального економічного співробітництва є: інформування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності регіону про накази Мінекономрозвитку щодо застосування (скасування, зміни виду, припинення дії) спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; сприяння в межах своїх повноважень (разом з іншими структурними підрозділами обласної державної адміністрації) участі підприємств та організацій області у виставково-ярмаркових та презентаційних міжнародних заходах, які проводяться в Україні та за кордоном; надання суб’єктам господарської діяльності регіону інформації щодо пропозицій іноземних підприємств зі співробітництва; сприяння поширенню комерційних пропозицій підприємств та організацій області за межами України.Отже, Департамент економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації застосовує весь арсенал методів державного регулювання регіонального економічного співробітництва. Проте варто зазначити, що вищезазначена діяльність Департаменту носить здебільшого теоретичний характер, оскільки підсумком такої діяльності є переважно розробка відповідних документів, які в результаті майже не дають практичних результатів.При голові Чернігівської ОДА діє Регіональний комітет з економічних реформ, він є консультативно-дорадчим органом і утворений на виконання Указів Президента України № 273 від 26.02.2010 «Про утворення Комітету з економічних реформ», № 274 від 26.02.2010 «Про невідкладні заходи з подолання бідності», № 355 від 17.03.2010 «Питання Комітету з економічних реформ».Метою діяльності Комітету є моніторинг ходу економічних реформ в області та підготовка за результатами такого моніторингу пропозицій національному Комітету з економічних реформ.До складу Комітету входять представники місцевих органів виконавчої влади, керівники територіальних представництв центральних органів виконавчої  влади в області, депутати обласної ради, провідні фахівці наукових установ, представники обласних організацій роботодавців та громадських організацій.В Комітеті утворюються тимчасові робочі групи за основними напрямами економічних реформ. Діяльність таких робочих груп координується та узгоджується як з діяльністю Комітету, так і з діяльністю відповідної робочої групи національного Комітету.Питаннями регіонального економічного співробітництва в Регіональному комітеті з економічних реформ займається робоча група з регіонального економічного розвитку в межах напрямку зовнішньоекономічної діяльності та міжрегіонального співробітництва.Протягом 2010 – 2014 рр. в рамках роботи Комітету було проведено ряд зустрічей представників Чернігівської облдержадміністрації з Надзвичайними та Повноважними Послами наступних країн: США, Аргентинська Республіка, Великобританія, Китайська Народна Республіка, Республіка Індонезія, Естонська Республіка, Королівство Нідерланди, Киргизька Республіка, Туркменістан, Республіка Казахстан, Республіка Узбекистан, Фінлядської Республіки. На зустрічах відбулось ознайомлення з основними напрямками розвитку регіону та подальшими перспективами, а також були обговорені питання торговельно-економічної та інвестиційної співпраці, активізації двостороннього співробітництва Чернігвської області та вищезазначених країн.Питання щодо перспектив співробітництва у відповідних сферах обговорювались і на зустрічах голови Чернігівської облдержадміністрації з представниками окремих іноземних компаній – фармацевтичного концерну «Конарк» (Республіка Індія), будівельної компанії «Nantong Construction Contracting Co., Ltd» (Китайська Народна Республіка), компанії «Нью Грін Фенс» (Китайська Народна Республіка), компанії «China Machine-Building International Corporation» (Китайська Народна Республіка), компанії «САМСЕ» (Китайська Народна Республіка).За сприяння Комітету було проведено: V Міжнародний інвестиційний Форум за участю керівників дипломатичних та торговельно-економічних місій іноземних країн, представників міжнародних організацій, іноземних інвесторів, на якому відбулось підписання міжрегіональних угод, інвестиційних договорів; ІІ Українсько-Російський міжрегіональний економічний форум «Науково-технічне співробітництво регіонів та міжрегіональна виробнича кооперація», на якому були обговорені питання митного, транспортного, наукового та промислового співробітництва, підписано договори стосовно зміцнення взаємовідносин між регіонами двох країн, спрощення митного контролю та перетину кордонів; V Міжрегіональний туристичний форум «Чернігівщина туристична – 2012».Також було проведено семінари: семінар для голів територіальних громад прикордонних районів за участю представників Сіверського інституту регіональних досліджень, Ради муніципальних одиниць Брянської області, Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, Брянського філіалу Російської академії народного господарства і державної служби при Президентові Російської Федерації на тему: «Міжсекторальна співпраця як інструмент розвитку територіальних громад прикордонних районів Брянської (Російська Федерація) та Чернігівської областей» (на виконання Плану заходів щодо співпраці Чернігівської, Брянської, Гомельської областей у рамках «Єврорегіону “Дніпро”» на 2012 – 2013 роки); навчальний семінар за підтримки Мінекономрозвитку і торгівлі України і товариства GIZ (Німеччина) для економічних служб міст та районів на тему: «Практичні аспекти і міжнародний досвід щодо створення та успішного розвитку інноваційних центрів і технопарків в ЄС, Німеччині і Східній Європі».Серед інших заходів, пов’язаних з регіональним економічним співробітництвом, що відбувались в рамках діяльності Регіонального комітету з економічних реформ, слід зазначити наступні: зустріч заступника голови облдержадміністрації з директором ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», на якій були обговорені питання налагодження співробітництва сторін шляхом реалізації відповідного Меморандуму про взаєморозуміння; участь делегації області у зустрічі керівників прикордонних регіонів (Чернігівської, Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської областей), в рамках якої відбулося засідання робочої групи з питань міжрегіонального співробітництва Міжурядової українсько-білоруської змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва; участь начальника головного управління економіки облдержадміністрації у засіданні Підкомісії з питань міжрегіонального та прикордонного співробітництва Комітету з питань економічного співробітництва Українсько-Російської міждержавної комісії; спільне розширене засідання Регіонального комітету з економічних реформ та Ради вітчизняних та іноземних інвесторів у Чернігівській області; двостороння зустріч Міністра юстиції України, Міністра юстиції Республіки Білорусь, голови Чернігівської обласної ради, голови Чернігівської обласної державної адміністрації, на якій було обговорено стан та перспективи транскордонного співробітництва; зустріч заступника голови обласної державної адміністрації з індійськими інвесторами.Останній захід в рамках діяльності Регіонального комітету з економічних реформ відбувся в лютому 2014 р., після чого практична діяльність Комітету припинилась, попри те, що згідно з затвердженим орієнтовним планом-графіком засідань Регіонального комітету з економічних реформ Комітет має розглядати питання в мехаж своїх повноважень протягом всього 2014 р. [3].Чернігівська обласна рада здійснює регулювання регіонального економічного співробітництва шляхом прийняття відповідних рішень, розробкою яких займається постійна комісія з питань міжрегіонального і транскордонного співробітництва.Основними рішеннями обласної ради 6-го скликання (яку було обрано в 2010 р.), що регулюють питання регіонального економічного співробітництва є: «Про обрання постійної комісії  з питань міжрегіонального і транскордонного співробітництва», «Про затвердження Регіональної цільової програми розвитку зовнішньоекономічної діяльності на 2011 – 2015 рр.», «Про програму інвестиційного розвитку Чернігівської області на 2011 – 2015 рр.».Метою Регіональної цільової програми розвитку зовнішньоекономічної діяльності на 2011 – 2015 рр. є розкриття експортного та транскордонного потенціалів регіону за рахунок: сприяння органами виконавчої влади формуванню його позитивного іміджу на міжнародній арені; інформаційного та організаційного забезпечення відповідно експортної діяльності та транскордонного співробітництва; співробітництва з міжнародними організаціями та участь у них в рамках діючого законодавства України; сприяння співробітництву адмінтериторій з організаціями–грантодавцями; організації робіт щодо розвитку співробітництва в рамках Єврорегіону «Дніпро».Метою програми інвестиційного розвитку Чернігівської області на 2011 – 2015 рр. є досягнення суттєвого збільшення обсягів залучених інвестицій в економіку області, в тому числі іноземних, для забезпечення сталого економічного зростання та створення нових високооплачуваних, кваліфікованих робочих місць, привабливого інвестиційного іміджу та розвиненої інфраструктури за рахунок підвищення рівня інвестиційної привабливості області, покращення її інвестиційного клімату, максимального використання науково-технічного та інтелектуального потенціалу.Отже, Чернігівська область має значний потенціал, що може бути використаний для ведення ефективного регіонального економічного співробітництва. Державне регулювання регіонального економічного співробітництва в Чернігівській області здійснюється Департаментом економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівським регіональним комітетом з економічних реформ та Комісією з питань міжрегіонального і транскордонного співробітництва Чернігівської обласної ради. Недоліком регулювання регіонального економічного співробітництва області, що здійснюється зазначеними органами влади є, з одного боку, часткове дублювання функцій даних органів, а з іншого боку, існування сфер регіонального економічного співробітництва, регулювання яких не передбачено функціями жодного з перерахованих органів влади.Висновки. Підсумовуючи вищесказане, необхідно зазначити: виходячи з того, що наразі світове господарство розвивається в контексті глобалізації, що, в свою чергу, активізує процеси регіоналізації, вкрай важливим є розробка та застосування ефективних інструментів державного регулювання в сфері децентралізації влади, що дасть змогу суб’єктам економічного співробітництва в повній мірі використовувати свої можливості для досягнення позитивного соціально-економічного ефекту.